Комплект книг серії Зелений струмок : Пісня вовка ; Пісня ворона Т. Дж. Клюн

Кн1:Пісня вовка

Оксу було дванадцять років, коли тато дав йому дуже цінний урок: сказав, що Окс нічого не вартий і люди ніколи його не зрозуміють. Потім він пішов.

Оксу було шістнадцять, коли він зустрів на дорозі хлопчика, який усе говорив, і говорив, і говорив. Пізніше Окс дізнався, що хлопчик не розмовляв майже два роки до того дня, і що він був із сім’ї, яка переїхала до будинку в кінці провулка.

Оксу було сімнадцять, коли він дізнався таємницю хлопчика, і вона розфарбувала світ навколо нього червоним, помаранчевим і фіолетовим — кольорами Альфи, Бети й Омеги.

Оксу було двадцять три, коли в місті сталося вбивство й залишило діру в його голові та серці. Прагнучи помститися, хлопчик погнався за монстром із налитими кров’ю очима, залишивши Окса збирати уламки.

Минуло три роки з того фатального дня, і хлопчик повернувся. Тільки тепер він став чоловіком, й Окс більше не може ігнорувати пісню, що завиває між ними.

Кн2:Пісня ворона

Гордо Лівінгстон ніколи не забував уроків, викарбуваних на його шкірі. Загартований зрадою зграї, яка покинула його, він шукав розради в гаражі у своєму крихітному гірському містечку, присягнувши ніколи більше не вплутуватися у справи вовків. Цього мало бути достатньо. Так і було, доки вовки не повернулися, а з ними й Марк Беннетт. Зрештою, вони разом як зграя протистояли звіру… і перемогли. Тепер, через рік, Гордо знову став відьмаком зграї Беннеттів. Грін-Крік заспокоївся після смерті Річарда Коллінза, і Гордо постійно намагається ігнорувати Марка й пісню, що завиває між ними. Але час спливає. Щось наближається. І цього разу воно підкрадається зсередини. Деякі зв’язки, якими б міцними вони не були, створені для того, щоб бути розірваними.